РЕТАТРУТИД 10 мг ФЛАКОН – АГОНІСТ ГПП-1, ГІП ТА ГЛЮКАГОНУ

ТАКОЖ ВІДОМИЙ ЯК:

Ретатрутид (потрійний агоніст: GIP, GLP-1 та глюкагон 10 мг/флакон)

ДОЗУВАННЯ РЕТАТРУТИДУ:

Потрійний агоніст рецепторів – 10 мг/флакон

ВМІСТ УПАКОВКИ:

1 коробка – 1 флакон (загальний вміст 10 мг)

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ РЕТАТРУТИД:

Період напіввиведення ретатрутиду з крові становить близько 7 днів, що робить його придатним для щотижневих ін’єкцій. Почніть з 0,25–0,5 мг на тиждень, поступово збільшуйте дозу кожні 3–4 тижні залежно від переносимості та цілей. Типовий ефективний діапазон: 2–8 мг на тиждень.

РЕЗЮМЕ:

Ретатрутид – це потрійний агоніст рецепторів, який діє на рецептори GLP-1, GIP та глюкагону. Він використовується для лікування діабету 2 типу та контролю ожиріння. Ретатрутид випускається у флаконах по 10 мг, що містять активний пептид з допоміжними речовинами.

МЕХАНІЗМ ДІЇ:

Ретатрутид зв’язується з трьома рецепторами: GLP-1, GIP та глюкагоном. Ця потрійна дія збільшує секрецію інсуліну, зменшує вивільнення глюкагону, уповільнює спорожнення шлунка, пригнічує апетит та збільшує витрату енергії. Шляхи GLP-1 та GIP покращують контроль глюкози та відчуття ситості, тоді як шлях глюкагону збільшує швидкість метаболізму та окислення жирів. Комбінований ефект полягає в сильнішій регуляції рівня цукру в крові, зменшенні споживання їжі та прискореній втраті жиру порівняно з агоністами одного рецептора.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:

Нудота, блювання, діарея, дискомфорт у животі, гіпоглікемія, реакції в місці ін’єкції та, у рідкісних випадках, ускладнення з боку жовчного міхура або підшлункової залози.

ВЗАЄМОДІЇ:

Інші протидіабетичні препарати, інсулін та бета-блокатори можуть змінювати або посилювати його дію.